- впокоєний
- —————————————————————————————впоко́єнийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
упокоєний — (впоко/єний), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до упокоїти (впоко/їти) … Український тлумачний словник
впоєний — впої/ти, впоко/єний, впоко/єність, впоко/єння, впоко/єно, впоко/їти, впоко/їтися, впоко/рений, впоко/реність, впоко/рення, впоко/рено, впоко/рити, впоко/ритися, впоко/рювання, впоко/рювати(ся), впокоря/ти(ся), впоко/ювати, впоко/юватися див.… … Український тлумачний словник
упокоєність — (впоко/єність), ності, ж. Стан за знач. упокоєний (впоко/єний) … Український тлумачний словник
упокоєно — (впоко/єно). Присл. до упокоєний (впоко/єний) … Український тлумачний словник